Відмінності між версіями «Шельмувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Шельмува́ти, -му́ю, -єш, '''''гл. ''1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шельмува́ти, -му́ю, -єш, '''''гл. ''1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать. | '''Шельмува́ти, -му́ю, -єш, '''''гл. ''1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать. | ||
[[Категорія:Ше]] | [[Категорія:Ше]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ШЕЛЬМУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' іст. Здійснювати шельмування. | ||
| + | |||
| + | '''2.''' Виражати осуд; паплюжити. ''Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх «зрадниками неньки України»'' (Яків Качура, II, 1958, 256); | ||
| + | // ''Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. — Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе'' (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 125). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шельмувати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Шельмувати2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| B20M8RLe1Tk}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Гулити]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0 Шельма]==== | ||
Версія за 21:44, 4 листопада 2021
Шельмува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Клеймить, обрѣзывая уши. 2) Бранить, клеймить, шельмовать.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШЕЛЬМУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. іст. Здійснювати шельмування.
2. Виражати осуд; паплюжити. Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх «зрадниками неньки України» (Яків Качура, II, 1958, 256); // Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні. — Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 125).
Ілюстрації
|
|
