Відмінності між версіями «Категорія:Хр»
(Створена сторінка: Категорія:Х) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | '''Хрін (Armoracia) — рід трав'янистих рослин родини Капустяні. | ||
+ | |||
+ | Корінь м'ясистий, товстий. Стебло пряме, гіллясте. Прикореневе листя велике, довгасто-округле, зарубчасте по краю, з довгими черешками, нижні — стеблові, перистороздільні, середні — довгасто-ланцетні, верхні — лінійні. Цвіте у червні — липні. Квітки білі. Плід — овальний стручок. | ||
+ | |||
+ | Хрін звичайний поширений в Україні, європейській частині Росії, в Західному і Середньому Сибіру. Росте на вогких луках, по берегах річок і сміттєвих місцях, культивують у городах. | ||
+ | |||
+ | Використання[ред. • ред. код] | ||
+ | Коріння хрону їстівне і є приправою до різних страв. Молоде свіже листя додають у салати і супи, використовують при засолюванні капусти, огірків та помідорів. Гострий запах тертому хрону надають ефірна і гірчична олії. У неочищених коренях дуже довго зберігається вітамін С, а в подрібнених і залишених відкритими він втрачається за 1 год. Натертий хрін рекомендується відразу ж залити оцтом, так як в кислому середовищі вітамін С не руйнується. | ||
+ | |||
+ | Лікарською сировиною служить коріння. | ||
+ | |||
+ | Заготівля[ред. • ред. код] | ||
+ | |||
+ | Викопують його восени, обтрушують від землі, засипають піском і зберігають у підвалі. Використовують у міру необхідності. | ||
+ | |||
+ | Хімічний склад | ||
+ | |||
+ | Корені містять вуглеводи (глюкозу, галактозу, арабінозу), сапоніни, вітаміни С, Bi і ВГ, флавоноїди, гірчичну олію та тіоглікозіди. У листках знайдені алкалоїди, вітамін С, каротин, флавоноїди та мінеральні солі (кальцій, калій і фосфор). | ||
+ | |||
+ | Свіжий сік багатий лізоцимом, здатним викликати розчинення мікробної стінки, створюючи антибактеріальний бар'єр в організмі. Лізоцим в медичній практиці застосовують як антисептичний засіб. | ||
+ | |||
+ | Хрін має відхаркувальну, протицинготну, протизапальну, антимікробну, болезаспокійливу дії. | ||
+ | |||
+ | Ефірна олія в малих концентраціях подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що супроводжується посиленням секреції залоз різних відділів кишечника і посилює його перистальтику. | ||
+ | |||
+ | Алілова гірчична олія в хріні знаходиться не у вільному стані, а в складі сінігрину — С10Н16KNS2О9, який під дією фермента мірозину розщеплюється на цукор, кислу сірчанокалієву сіль і гірчичну олію. | ||
+ | |||
+ | Розведений сік хрону застосовують при гастритах із зниженою кислотністю, млявому скорочення кишечника і недостатній функції жовчних шляхів. | ||
+ | |||
+ | Місцево сік використовують для полоскання горла, рота, при зубному болю, при гнійних ранах, як подразнювальний засіб при радикулітах, ревматизмі, невралгії, ішіасі, місцевій шолудивості, себореї і гнійних процесах шкіри. | ||
+ | |||
+ | Встановлено лікувальний ефект хрону при хронічному коліті та холециститі. При ударах і дерматомікозах його накладають у вигляді пластирів. Примочки або маски з кашки роблять для видалення веснянок і пігментних плям, і у суміші з тертими яблуками його рекомендується наносити на обличчя з в'ялою, пористою шкірою.''' | ||
[[Категорія:Х]] | [[Категорія:Х]] |
Версія за 02:21, 28 листопада 2016
Хрін (Armoracia) — рід трав'янистих рослин родини Капустяні.
Корінь м'ясистий, товстий. Стебло пряме, гіллясте. Прикореневе листя велике, довгасто-округле, зарубчасте по краю, з довгими черешками, нижні — стеблові, перистороздільні, середні — довгасто-ланцетні, верхні — лінійні. Цвіте у червні — липні. Квітки білі. Плід — овальний стручок.
Хрін звичайний поширений в Україні, європейській частині Росії, в Західному і Середньому Сибіру. Росте на вогких луках, по берегах річок і сміттєвих місцях, культивують у городах.
Використання[ред. • ред. код] Коріння хрону їстівне і є приправою до різних страв. Молоде свіже листя додають у салати і супи, використовують при засолюванні капусти, огірків та помідорів. Гострий запах тертому хрону надають ефірна і гірчична олії. У неочищених коренях дуже довго зберігається вітамін С, а в подрібнених і залишених відкритими він втрачається за 1 год. Натертий хрін рекомендується відразу ж залити оцтом, так як в кислому середовищі вітамін С не руйнується.
Лікарською сировиною служить коріння.
Заготівля[ред. • ред. код]
Викопують його восени, обтрушують від землі, засипають піском і зберігають у підвалі. Використовують у міру необхідності.
Хімічний склад
Корені містять вуглеводи (глюкозу, галактозу, арабінозу), сапоніни, вітаміни С, Bi і ВГ, флавоноїди, гірчичну олію та тіоглікозіди. У листках знайдені алкалоїди, вітамін С, каротин, флавоноїди та мінеральні солі (кальцій, калій і фосфор).
Свіжий сік багатий лізоцимом, здатним викликати розчинення мікробної стінки, створюючи антибактеріальний бар'єр в організмі. Лізоцим в медичній практиці застосовують як антисептичний засіб.
Хрін має відхаркувальну, протицинготну, протизапальну, антимікробну, болезаспокійливу дії.
Ефірна олія в малих концентраціях подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що супроводжується посиленням секреції залоз різних відділів кишечника і посилює його перистальтику.
Алілова гірчична олія в хріні знаходиться не у вільному стані, а в складі сінігрину — С10Н16KNS2О9, який під дією фермента мірозину розщеплюється на цукор, кислу сірчанокалієву сіль і гірчичну олію.
Розведений сік хрону застосовують при гастритах із зниженою кислотністю, млявому скорочення кишечника і недостатній функції жовчних шляхів.
Місцево сік використовують для полоскання горла, рота, при зубному болю, при гнійних ранах, як подразнювальний засіб при радикулітах, ревматизмі, невралгії, ішіасі, місцевій шолудивості, себореї і гнійних процесах шкіри.
Встановлено лікувальний ефект хрону при хронічному коліті та холециститі. При ударах і дерматомікозах його накладають у вигляді пластирів. Примочки або маски з кашки роблять для видалення веснянок і пігментних плям, і у суміші з тертими яблуками його рекомендується наносити на обличчя з в'ялою, пористою шкірою.
Сторінки в категорії «Хр»
Показано 178 сторінок цієї категорії (із 178).