Хрякати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Китриба як хрякнув, увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.