Відмінності між версіями «Підпалювати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
ПІДПАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПАЛИТИ, палю, палиш, док., перех. 1. також без додатка. Підносячи вогонь до чогось, примушувати займатися, горіти; запалювати. По алеях, у парках і скверах згрібали у величезні купи потемніле листя і підпалювали (Дім., Ідол, 1961, 121); Іван накидав сухих галузок і підпалив (Коцюб., II, 1955, 347); Зовсім стемніло в хаті. Тільки од печі, де Христя підпалила солому, падало світло червонясте й мінливе (Головко, II, 1957, 88); * Образно. Сонце розтоплює скелі, а само на крайнебі задивилось в дзеркало моря і підпалило воду (Коцюб., II, 1955, 414); // також без додатка. Починати топити якимось паливом піч, грубу і т. ін.; розпалювати. - Ну, та годі, не плач, вони [корови] увечері самі прийдуть, - каже господиня,. . - краще піди та води наноси та у печі пора вже підпалювати (Мирний, І, 1954, 67); Ось зараз підпалить [мати] у печі - кулешу зварить (Головко, II, 1957, 394); // перен., рідко. Навмисно, із злим наміром сердити, дратувати, роздражнювати. П'ятого року по шлюбі молода Петриха стала юшитися і кидатися, як львиця [левиця]. Покмітили то дівки та й молодиці в селі і ще дужче її підпалювали (Черемш., Тв., 1960, 193).
 +
 
 +
2. Викликати пожежу з метою помсти і т. ін. Ніщо не спиняє їх [експлуататорів]: вони грабують, підпалюють хати і гублять людей, аби їм була од того користь (Коцюб., III, 1956, 38); Бачачи поразку, Шабанов підпалює свій будинок (Довж., І, 1958, 122); Усе - кажуть - боїться, щоб його [газду] не підпалили (Фр., II, 1950, 26); [Семен:] Як пішов ти з села,.. Маруся збожеволіла й, не тямлячи себе, підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала (Кроп., І, 1958, 114); - Піду до начальства і скажу йому, що ти підпалив панські стоги! (Стельмах, І, 1962, 544).
 +
 
 +
3. розм. Давати чому-небудь трохи підгоряти (у 1 знач.), пошкоджувати, псувати сильним вогнем. Підпалити хліб; Підпалити картоплю.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підпал трави.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підпал.png|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Підпал сірниками.png|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|xb9EtWEr5Qo}}
 +
 +
{{#ev:youtube|rzWLHvLh7OM}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F Багаття]
 +
 +
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C Вогонь]
 +
 +
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%96%D1%87 Піч]
 +
 +
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5 Вогнище]
 +
[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Підпалюватися]
 +
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
[https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/39202-pidpaljuvatysja.html#show_point Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 174.]
  
==Зовнішні посилання==
+
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник]
  
 +
==Зовнішні посилання==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B0%D0%BB Вікіпедія]
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]

Версія за 00:33, 14 квітня 2025

Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.

Сучасні словники

ПІДПАЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПАЛИТИ, палю, палиш, док., перех. 1. також без додатка. Підносячи вогонь до чогось, примушувати займатися, горіти; запалювати. По алеях, у парках і скверах згрібали у величезні купи потемніле листя і підпалювали (Дім., Ідол, 1961, 121); Іван накидав сухих галузок і підпалив (Коцюб., II, 1955, 347); Зовсім стемніло в хаті. Тільки од печі, де Христя підпалила солому, падало світло червонясте й мінливе (Головко, II, 1957, 88); * Образно. Сонце розтоплює скелі, а само на крайнебі задивилось в дзеркало моря і підпалило воду (Коцюб., II, 1955, 414); // також без додатка. Починати топити якимось паливом піч, грубу і т. ін.; розпалювати. - Ну, та годі, не плач, вони [корови] увечері самі прийдуть, - каже господиня,. . - краще піди та води наноси та у печі пора вже підпалювати (Мирний, І, 1954, 67); Ось зараз підпалить [мати] у печі - кулешу зварить (Головко, II, 1957, 394); // перен., рідко. Навмисно, із злим наміром сердити, дратувати, роздражнювати. П'ятого року по шлюбі молода Петриха стала юшитися і кидатися, як львиця [левиця]. Покмітили то дівки та й молодиці в селі і ще дужче її підпалювали (Черемш., Тв., 1960, 193).

2. Викликати пожежу з метою помсти і т. ін. Ніщо не спиняє їх [експлуататорів]: вони грабують, підпалюють хати і гублять людей, аби їм була од того користь (Коцюб., III, 1956, 38); Бачачи поразку, Шабанов підпалює свій будинок (Довж., І, 1958, 122); Усе - кажуть - боїться, щоб його [газду] не підпалили (Фр., II, 1950, 26); [Семен:] Як пішов ти з села,.. Маруся збожеволіла й, не тямлячи себе, підпалила вашу хату, а сама десь помандрувала (Кроп., І, 1958, 114); - Піду до начальства і скажу йому, що ти підпалив панські стоги! (Стельмах, І, 1962, 544).

3. розм. Давати чому-небудь трохи підгоряти (у 1 знач.), пошкоджувати, псувати сильним вогнем. Підпалити хліб; Підпалити картоплю.

Ілюстрації

Вогнище3.jpg Підпал трави.png Підпал.png Підпал сірниками.png

Медіа

Див. також

Багаття

Вогонь

Піч

Вогнище Підпалюватися


Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 174.

Словник

Зовнішні посилання

Вікіпедія