Відмінності між версіями «Куйовдитися»
(Створена сторінка: '''Куйо́вдитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. ''Як слід свин...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Куйо́вдитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. ''Як слід свині, в гної куйовдилася. ''Гліб. | '''Куйо́вдитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. ''Як слід свині, в гної куйовдилася. ''Гліб. | ||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''1.''' Ставати, бути кошлатим (у 1 знач.) (про волосся). ''Міцно зашнурувала [Тонн] тапочки, підв'язала стрічкою кучері, щоб не куйовдились на вітрі'' (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 14); ''Він нахмурився тими місцями, де в людей ростуть брови, а в нього куйовдився легкий пух'' (Юрій Смолич, V, 1959, 14). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' розм. Порпатися, ритися. ''Бувало, смерклося, — то ми і до хропка, Тепер.. Він тільки збитень смокче, Куйовдиться, не їсть і спать не хоче'' (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 146); ''В багні куйовдилась, ще й на квітник прийшла [Свиня] Між квітами пориться'' (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 148). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' фам., рідко. Те саме, що поратися. ''Вона ще чогось там куйовдилась коло печі, щось наказувала Іваньці, коли двері відчинились і на порозі з'явились чоловіки'' (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 33); ''Ніби чорти в пеклі, куйовдилися в диму палаючих гамазеїв козаки'' (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 147). | ||
| + | |||
| + | '''4.''' фам., рідко. Те саме, що вовтузитися. ''Аж до світу куйовдилася перезва на.. вулиці'' (Борис Грінченко, II, 1963, 275); ''— Годі вам там куйовдитись, — окликнув своїх закоханих, — Пора за роботу'' (Олесь Гончар, II, 1959, 369). | ||
| + | |||
| + | '''5.''' перен., рідко. Те саме, що вихоритися 1. * Образно. ''Думки [Чіпки] помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою...'' (Панас Мирний, II, 1954, 65). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Куйовдитися1.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Куйовдитися2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Куйовдитися3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Куйовдитися4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| Rk_iFQqbqS8}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B4%D0%B0 Куйовда]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Куйовдити]==== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 20:35, 5 листопада 2021
Куйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. Як слід свині, в гної куйовдилася. Гліб.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Ставати, бути кошлатим (у 1 знач.) (про волосся). Міцно зашнурувала [Тонн] тапочки, підв'язала стрічкою кучері, щоб не куйовдились на вітрі (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 14); Він нахмурився тими місцями, де в людей ростуть брови, а в нього куйовдився легкий пух (Юрій Смолич, V, 1959, 14).
2. розм. Порпатися, ритися. Бувало, смерклося, — то ми і до хропка, Тепер.. Він тільки збитень смокче, Куйовдиться, не їсть і спать не хоче (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 146); В багні куйовдилась, ще й на квітник прийшла [Свиня] Між квітами пориться (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 148).
3. фам., рідко. Те саме, що поратися. Вона ще чогось там куйовдилась коло печі, щось наказувала Іваньці, коли двері відчинились і на порозі з'явились чоловіки (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 33); Ніби чорти в пеклі, куйовдилися в диму палаючих гамазеїв козаки (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 147).
4. фам., рідко. Те саме, що вовтузитися. Аж до світу куйовдилася перезва на.. вулиці (Борис Грінченко, II, 1963, 275); — Годі вам там куйовдитись, — окликнув своїх закоханих, — Пора за роботу (Олесь Гончар, II, 1959, 369).
5. перен., рідко. Те саме, що вихоритися 1. * Образно. Думки [Чіпки] помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою... (Панас Мирний, II, 1954, 65).
Ілюстрації
|
|
|
|
