Відмінності між версіями «Дяк»
(→Медіа) |
|||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube| MGedCMKVGmg}} | {{#ev:youtube| MGedCMKVGmg}} | ||
| − | https://www.youtube.com/watch?v=MGedCMKVGmg | + | [https://www.youtube.com/watch?v=MGedCMKVGmg] |
| + | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
===Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ=== | ===Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ=== | ||
Версія за 22:36, 24 листопада 2016
Дяк, -ка, м. Дьячокъ. Прийшли попи почитали, прийшли дяки поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дяченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЯК, а, чол. 1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 347); * У порівняннях. Шавкун розвернув бумагу; одкашлявся. як дяк на криласі (Панас Мирний, II, 1954, 277).
Мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Іван Франко, IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Історія української літератури, I, 1954, 107).
2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Історія СРСР, I, 1957, 102). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450.
"Словопедія"
Назва церковного читця і співця; причетник, псаломщик
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Дяк, ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 462.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9
«Словники України on-line»
відмінок однина множина називний дяк дяки́ родовий дяка́ дякі́в давальний дяко́ві, дяку́ дяка́м знахідний дяка́ дякі́в орудний дяко́м дяка́ми місцевий на/у дяко́ві, дяку́ на/у дяка́х кличний дя́че дяки́
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
іменник чоловічого роду, істота (служитель православної церкви найнижчого ранґу), псаломник, дячок
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ
Тмандровані дяки — студенти Київської академії (див. Києво-Могилянська академія) та колегіумів, але іноді й духовні особи без посади, які мандрували Україною в пошуках місця вчителя в школах, що діяли у 18 ст. Ця традиція зберігалася ще в 19 ст. Більше читайте тут: [посилання http://history.org.ua/?termin=Mandr%D1%96vn%D1%96_dyaky]
Див. також
Вставити посилання на схожі слова зі словника Грінченка
