Відмінності між версіями «Дяк»
(→Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Дяк, -ка, '''''м. ''Дьячокъ. ''Прийшли попи почитали, прийшли дяки поспівали. ''Чуб. ІІІ. 442. ''Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. ''К. Досв. 212. Ум. '''Дяченько. '''''Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. ''О. 1861. XI. Ніс. 9. | + | '''Дяк, -ка, '''''м. ''Дьячокъ. '''''''Прийшли попи почитали, прийшли '''дяки''' поспівали.'' ''Чуб. ІІІ. 442. ''Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. ''К. Досв. 212. Ум. '''Дяченько. '''''Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. ''О. 1861. XI. Ніс. 9. |
| − | [[Категорія:Дя]] | + | '''[[Категорія:Дя]] |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
ДЯК, а, чол. | ДЯК, а, чол. | ||
1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 347); * У порівняннях. Шавкун розвернув бумагу; одкашлявся. як дяк на криласі (Панас Мирний, II, 1954, 277). | 1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 347); * У порівняннях. Шавкун розвернув бумагу; одкашлявся. як дяк на криласі (Панас Мирний, II, 1954, 277). | ||
| − | Мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Іван Франко, IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Історія української літератури, I, 1954, 107). | + | |
| + | Мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Іван Франко, IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Історія української літератури, I, 1954, 107). | ||
2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Історія СРСР, I, 1957, 102). | 2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Історія СРСР, I, 1957, 102). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450. | ||
| Рядок 49: | Рядок 50: | ||
===Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ=== | ===Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ=== | ||
Тмандровані дяки — студенти Київської академії (див. Києво-Могилянська академія) та колегіумів, але іноді й духовні особи без посади, які мандрували Україною в пошуках місця вчителя в школах, що діяли у 18 ст. Ця традиція зберігалася ще в 19 ст. | Тмандровані дяки — студенти Київської академії (див. Києво-Могилянська академія) та колегіумів, але іноді й духовні особи без посади, які мандрували Україною в пошуках місця вчителя в школах, що діяли у 18 ст. Ця традиція зберігалася ще в 19 ст. | ||
| + | |||
Більше читайте тут: [http://history.org.ua/?termin=Mandr%D1%96vn%D1%96_dyaky] | Більше читайте тут: [http://history.org.ua/?termin=Mandr%D1%96vn%D1%96_dyaky] | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | Посилання на схожі слова зі словника Грінченка | |
| − | === | + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%8F%D1%87%D0%B8%D1%85%D0%B0 Дячиха ]=== |
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8F Дяченя ]=== | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8F Дяченя ]=== | ||
Поточна версія на 00:19, 15 червня 2021
'Дяк, -ка, м. Дьячокъ. ''Прийшли попи почитали, прийшли дяки поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дяченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЯК, а, чол. 1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 347); * У порівняннях. Шавкун розвернув бумагу; одкашлявся. як дяк на криласі (Панас Мирний, II, 1954, 277).
Мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Іван Франко, IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Історія української літератури, I, 1954, 107). 2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Історія СРСР, I, 1957, 102). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450.
"Словопедія"
Назва церковного читця і співця; причетник, псаломщик
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Дяк, ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 462.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9
«Словники України on-line»
відмінок однина множина називний дяк дяки́ родовий дяка́ дякі́в давальний дяко́ві, дяку́ дяка́м знахідний дяка́ дякі́в орудний дяко́м дяка́ми місцевий на/у дяко́ві, дяку́ на/у дяка́х кличний дя́че дяки́
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
іменник чоловічого роду, істота (служитель православної церкви найнижчого ранґу), псаломник, дячок
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ
Тмандровані дяки — студенти Київської академії (див. Києво-Могилянська академія) та колегіумів, але іноді й духовні особи без посади, які мандрували Україною в пошуках місця вчителя в школах, що діяли у 18 ст. Ця традиція зберігалася ще в 19 ст.
Більше читайте тут: [2]
Див. також
Посилання на схожі слова зі словника Грінченка
