Відмінності між версіями «Копитонько»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Копи́тонько, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''копи́т. ''' Категорія:Ко)
 
(Додано ілюстрації, медіа, посилання на споріднені слова, на словник, цікаві факти)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Копи́тонько, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''копи́т. '''
 
'''Копи́тонько, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''копи́т. '''
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[http://hrinchenko.com Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
'''Копи́тонько, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''копи́т. '''
 +
 +
|| '''''Копит, -та, ''''' ''м. ''
 +
 +
1) = '''Копито. '''''А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. ''Чуб. III. 309. ''Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. ''К. Іов. 89.
 +
 +
2) ''мн. '''''Копити'''. ''Раст.'' = '''Копитень. '''Ум. '''Копито́к, копи́тонько. '''''Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. ''МУЕ. III. 116. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копитень.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копитенько.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копитенько 1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Копито.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| onbTZmj3qqs}}
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Матеріал з Вікіпедії]===
 +
'''Копитняк європейський''', '''копитняк звичайний''' (Asarum europaeum L.; народні назви — волосняк, підгорішник, підкопитник тощо) — рослина родини хвилівникових — Aristolochiaceae. Назва рослини — «копитник», напевно, походить від схожості листків із формою кінського копита.
 +
 +
Цвіте у березні — травні.
 +
 +
Росте копитняк у листяних, рідше в мішаних лісах. Рослина тіньолюбна. Копитняк європейський росте майже по всій Європі, крім Скандинавії та Великої Британії. Поширений майже по всій Україні, крім Криму. Заготівля можлива в лісах Київської, Вінницької, Черкаської, Сумської, Полтавської, Харківської, Донецької, Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей. Запаси сировини — значні.
 +
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82 Копит]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%86%D0%B5 Копитце]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA Копиток]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C Копитень]===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B8 Копитки]===
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 23:40, 6 листопада 2021

Копи́тонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Копи́тонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.

|| Копит, -та, м.

1) = Копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89.

2) мн. Копити. Раст. = Копитень. Ум. Копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116. // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 281.

Ілюстрації

Копитень.jpg Копитенько.jpg Копитенько 1.jpg Копито.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Копитняк європейський, копитняк звичайний (Asarum europaeum L.; народні назви — волосняк, підгорішник, підкопитник тощо) — рослина родини хвилівникових — Aristolochiaceae. Назва рослини — «копитник», напевно, походить від схожості листків із формою кінського копита.

Цвіте у березні — травні.

Росте копитняк у листяних, рідше в мішаних лісах. Рослина тіньолюбна. Копитняк європейський росте майже по всій Європі, крім Скандинавії та Великої Британії. Поширений майже по всій Україні, крім Криму. Заготівля можлива в лісах Київської, Вінницької, Черкаської, Сумської, Полтавської, Харківської, Донецької, Хмельницької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей. Запаси сировини — значні.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Копит

Копитце

Копиток

Копитень

Копитки