Відмінності між версіями «Дяк»
(Створена сторінка: '''Дяк, -ка, '''''м. ''Дьячокъ. ''Прийшли попи почитали, прийшли дяки поспівали. ''Чуб. ІІІ. 442. ''Пр...) |
|||
| (не показані 12 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Дяк, -ка, '''''м. ''Дьячокъ. ''Прийшли попи почитали, прийшли дяки поспівали. ''Чуб. ІІІ. 442. ''Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. ''К. Досв. 212. Ум. '''Дяченько. '''''Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. ''О. 1861. XI. Ніс. 9. | + | '''Дяк, -ка, '''''м. ''Дьячокъ. '''''''Прийшли попи почитали, прийшли '''дяки''' поспівали.'' ''Чуб. ІІІ. 442. ''Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. ''К. Досв. 212. Ум. '''Дяченько. '''''Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. ''О. 1861. XI. Ніс. 9. |
| + | '''[[Категорія:Дя]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ДЯК, а, чол. | ||
| + | 1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 347); * У порівняннях. Шавкун розвернув бумагу; одкашлявся. як дяк на криласі (Панас Мирний, II, 1954, 277). | ||
| + | |||
| + | Мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Іван Франко, IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Історія української літератури, I, 1954, 107). | ||
| + | 2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Історія СРСР, I, 1957, 102). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | Назва церковного читця і співця; | ||
| + | причетник, псаломщик | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | Дяк, ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 462. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9 | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | |||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний дяк дяки́ | ||
| + | родовий дяка́ дякі́в | ||
| + | давальний дяко́ві, дяку́ дяка́м | ||
| + | знахідний дяка́ дякі́в | ||
| + | орудний дяко́м дяка́ми | ||
| + | місцевий на/у дяко́ві, дяку́ на/у дяка́х | ||
| + | кличний дя́че дяки́ | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | іменник чоловічого роду, істота | ||
| + | (служитель православної церкви найнижчого ранґу), псаломник, дячок | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дяк3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дяк5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дяк4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| MGedCMKVGmg}} | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=MGedCMKVGmg] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ=== | ||
| + | Тмандровані дяки — студенти Київської академії (див. Києво-Могилянська академія) та колегіумів, але іноді й духовні особи без посади, які мандрували Україною в пошуках місця вчителя в школах, що діяли у 18 ст. Ця традиція зберігалася ще в 19 ст. | ||
| + | |||
| + | Більше читайте тут: [http://history.org.ua/?termin=Mandr%D1%96vn%D1%96_dyaky] | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Посилання на схожі слова зі словника Грінченка | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%8F%D1%87%D0%B8%D1%85%D0%B0 Дячиха ]=== | ||
| + | |||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8F Дяченя ]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
[[Категорія:Дя]] | [[Категорія:Дя]] | ||
Поточна версія на 00:19, 15 червня 2021
'Дяк, -ка, м. Дьячокъ. ''Прийшли попи почитали, прийшли дяки поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дяченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЯК, а, чол. 1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 347); * У порівняннях. Шавкун розвернув бумагу; одкашлявся. як дяк на криласі (Панас Мирний, II, 1954, 277).
Мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської духовної академії, яке мандрувало по містах та селах і, розважаючи віршами та виставами населення, здобувало засоби до життя. Він був не тутешній, мандрований дяк, і ніхто не знав, якого він роду (Іван Франко, IV, 1950, 454); Часом найбільшої активності мандрівних дяків були різдвяні і великодні свята (Історія української літератури, I, 1954, 107). 2. У стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець. Дяки вели зносини з іноземними державами, завідували державними фінансами, займалися питаннями дворянського землеволодіння та іншими справами (Історія СРСР, I, 1957, 102). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 450.
"Словопедія"
Назва церковного читця і співця; причетник, псаломщик
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Дяк, ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 462.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9
«Словники України on-line»
відмінок однина множина називний дяк дяки́ родовий дяка́ дякі́в давальний дяко́ві, дяку́ дяка́м знахідний дяка́ дякі́в орудний дяко́м дяка́ми місцевий на/у дяко́ві, дяку́ на/у дяка́х кличний дя́че дяки́
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
іменник чоловічого роду, істота (служитель православної церкви найнижчого ранґу), псаломник, дячок
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Заголовок МАНДРІВНІ ДЯКИ
Тмандровані дяки — студенти Київської академії (див. Києво-Могилянська академія) та колегіумів, але іноді й духовні особи без посади, які мандрували Україною в пошуках місця вчителя в школах, що діяли у 18 ст. Ця традиція зберігалася ще в 19 ст.
Більше читайте тут: [2]
Див. також
Посилання на схожі слова зі словника Грінченка
