Богобоящий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Богобоящий, -а, -е = Богобійний. Які люде стали не богобоящі: у великий піст п’ють. Лебед. у. Буде зверху хороше убрання, а душа буде негарна, не богобояща. О. 1862. VIII. 29.
Сучасні словники
БОГОБОЯ́ЩИЙ, а, е, заст., рідко. Те саме, що богобоязливий. Чоловік він добрий, богобоящий, не гордий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 9); Не помагали [проти чуми] й смиренні молитви, що не раз та й не два творили богобоящі люди (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 38).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Див. Довідка:Стиль
