Асавула

Підпис під зображенням

Зміст

1 Асаву́ла
2 Словник української мови Бориса Грінченка
3 Сучасні словники
4 Гетьманщина
5 Російська імперія
6 Ілюстрації
7 Див. також

Асаву́ла

Осавул (осавул, осаул, асавул, осавул (Укр.) , Від тюрк. Ясаул [1]) - посаду і звання (чин) [1] в козачих військах. Спочатку - найменування помічника воєначальника, його заступника, аналоги в інших країнах і періодах: ад'ютант, ординарець, буцелларій, контуберналій. Згодом - обер-офіцерський чин в Росії в козачих військах [1] (див. Козачі чини). Терміну приписується тюркське або навіть монгольське походження, яке, можливо, пов'язано з назвами " яса "(грамота, закон в Монгольської імперії) і" ясак "(збір данини згідно закону). Цим титулом іноді в літописах називається Син Чингізхана Чагатай (Джагатай) : "еке ясаул" - тобто "другий ясаул".

Посада осавула для козаків вперше введена в 1578 (1576 [1]) р. в Війську Запорозькому королем Речі Посполитої Стефаном Баторієм. Пізніше ця посада перекочувала в Донське та інші козацькі війська Росії.

Словник української мови Бориса Грінченка

Асаву́ла, -ли, м. = Осавула.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОСАВУЛА, и, чол., іст. 1. Прикажчик у панському маєтку. * У порівняннях. Онися Степанівна швидко оговталась з тією панщиною й командувала людьми, як панський осавула (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175). 2. рідко. Те саме, що осавул 1

Гетьманщина

В 17—18 століттях осавули поділялися на генеральних, полкових і сотенних. Полкові (по два в кожному полку) і сотенні осавули відали військовою підготовкою козаків, забезпеченням полку чи сотні озброєнням і боєприпасами (крім артилерії), складали козацькі реєстри, статути тощо. У Гетьманщині в генеральній артилерії служили артилерійські осавули, які відали генеральними обозами і були заступниками генерального обозного. На Запорожжі до складу військової старшини належав курінний осавул.

Російська імперія

Звання осавула вважалося в козачих військах другим після отаманського. У 1775 році за розпорядженням князя Потьомкіна було вказано полкових осавулів вважати «пристойно офіцерському званню». У 1798—1800 роках чин осавула був порівняний з чином гусарського ротмістра, і з того часу надавав його володареві спадкове дворянство. Надалі осавул обер-офіцерський чин IX класу в козачих військах в 1798—1884 роках і в 1884—1917 роках — VIII класу в Табелі про ранги. У 1798 році прирівняний до чину ротмістра в кавалерії і капітана в піхоті.