Осавула
Осавула, -ли, м. 1) = Осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ОСАВУ́ЛА, и, чол., іст. 1. Прикажчик у панському маєтку. * У порівняннях. Онися Степанівна швидко оговталась з тією панщиною й командувала людьми, як панський осавула (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175). 2. рідко. Те саме, що осавул 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 751.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Осаула, -ли, м. = осавула. Сотенний осаула. Сим. 226. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 65.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Осаула, ли, м. = Осавула. Сотенний осаула. Сим. 226. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 65.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
осавула -и, ч., іст. 1) Прикажчик у панському маєтку. 2) рідко. Те саме, що осавул 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Осавул (тюрк. yasaul, ясаул, «начальник») — в українській історії був носієм владних повноважень — у різний час різних категорій (здебільшого військових). • військове звання (уряд) у Війську Запорозькому, виборна службова особа. • військове звання у козацьких військах Російської імперії. Відповідало капітану армії; • військове звання у військах Української Народної Республіки. У 1917–1920 роках відповідало підполковнику армії, з 1920 року — майору. • назва посади Дмитра Катамая — заступника очільника Українського військового товариства «Січові стрільці» доктора Володимира Старосольського • На Запорожжі у XVI—XVIII століттях осавули – козацькі старшини. • Військовий осавул – виборна службова особа, яка обіймала одну з найважливіших військово-адміністративних посад у Запорозькій Січі, належав до кошової старшини. Був помічником кошового отамана. Відповідав за дотримання порядку на Січі, а під час походу — у таборі. • Паланковий осавул належав до паланкової старшини. Був найближчим помічником полковника (паланкового) у військових питаннях. • У XVII— XVIII століттях осавули, козацькі старшини, в залежності до якої старшини відносилися були генеральні, полкові і сотенні. Також були артилерійські осавули. • Генеральний осавул належав до генеральної старшини (у слобідських козаків відсутня), був найближчим помічником гетьмана у військових питаннях, розслідував тяжкі злочини, при виступах війська міг виконувати обов’язки наказного гетьмана. • У Гетьманщині в генеральній артилерії служили артилерійські осавули, які відали генеральними обозами і були заступниками генерального обозного. • Полковий осавул (по два в кожному полку) належав до полкової старшини. Був найближчим помічником полковника у військових питаннях. • Осавул полкової артилерії, відповідав за полкову артилерію, й був підлеглим полкового обозного. • Сотенний осавул належав до сотенної старшини. • Полкові і сотенні осавули відали військовою підготовкою козаків, забезпеченням полку чи сотні озброєнням і боєприпасами (крім артилерії), складали козацькі реєстри, статути тощо. • Полкові осавули були також у компанійських полках • При скасуванні полкового устрою України Російською імперією у другій половині XVIII століття (Слобідська Україна 1765 рік, Гетьманщина 1783 рік) козацькі старшини отримували цивільні, чи військові чини згідно Табелю про ранги. Полковий осавул (якщо переходив у новоутворенні імперські полки регулярної армії) дорівнювався IX класу, і міг отримати чин ротмістра чи титулярного радника якщо брав участь у бойових діях. Як що ні, то йому надавався чин на штабель нижче.
