Воларь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:16, 21 жовтня 2018; Oykharchenko.if18 (обговорення • внесок)
Воларь, -ря, м. = Воляр. Галиц.
ВОЛЯР, а, ч. 1. Той, хто доглядає або пасе воли.
Почав воляр трубить (Сл. Гр.);
Оксен проводив засідання правління по-своєму. Він не обмежувався одними лише членами правління, а радо приймав усіх, хто бажав бути присутнім,так що на засіданні були і волярі, і пташниці, і конюхи, .. і просто рядові члени колгоспу (Тют., Вир, 1964, 118).
