Воларь

Воларь, -ря, м. = Воляр. Галиц.
ВОЛЯР, а, ч. 1. Той, хто доглядає або пасе воли.

Почав воляр трубить (Сл. Гр.);

Оксен проводив засідання правління по-своєму. Він не обмежувався одними лише членами правління, а радо приймав усіх, хто бажав бути
присутнім,так що на засіданні були і волярі, і пташниці, і конюхи, .. і просто рядові члени колгоспу (Тют., Вир, 1964, 118).