Явно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Я́вно, нар. Явно, очевидно. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Св. Мр. І. 45. ЯВНО. Присл. до явний. Часто бачиш, що грішить хтось явно, Та не знаєш, чи він потаємно Вдесятеро більш добра не робить (Іван Франко, XI, 1952, 324); Нотка обиди явно звучала в голосі (Андрій Головко, II, 1957, 446); Оце дівчисько з мінливими очима і ніжно підведеним підборіддям явно глузує з нього і ні крапельки не бентежиться цим (Михайло Стельмах, I, 1962, 342); Глянувши на рахунок, Ничипір Сніп зрозумів, що тих грошей, які в нього є, явно малувато (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 28).Шаблон:=uk=

Морфологічні та синтаксичні властивості

Шаблон:Присл uk

Шаблон:Морфо

Вимова

Шаблон:Transcription

Семантичні властивості

Значення

  1. прислівник до явний ◆ 

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

Від Шаблон:Етимологія

Переклад

Шаблон:Переклад

Джерела

Шаблон:Categ

явно явно явно явно явно явно явно явно явно явно