Відмінності між версіями «Ськати»
(Створена сторінка: '''Ська́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. ''Искать (въ головѣ). Г. Барв. 261. ''Син твій, мати, в полі, в полі спо...) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ська́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. '' | + | '''Ська́ти, -ка́ю, -єш, '''''гл. ''''' |
[[Категорія:Сь]] | [[Категорія:Сь]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''СЬКАТИ''', ськаю, ськаєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. перех. і неперех., кому, кого, розм. Шукати вошей у чиємусь волоссі. Він і приліг до сестриці на коліна, та як та йому ськала, а він і заснув (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); Мася почала ськати [батька] і думала собі, ськаючи: — Що це сталось таткові? чи не слабі вони? (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 10); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // у знач. '''ШУКАТИ'''. Шукати паразитів у шерсті тварин. Вже парубком узяли його до замку і перше приставили до панських собак — мить та блохи ськать (Данило Мордовець, I, 1958, 140). | ||
| + | <br /> | ||
| + | Ськати в голові — шукати вошей у волоссі голови. — Сьогодні, як вернешся од церкви додому, жінка стане тобі ськати в голові... (Олекса Стороженко, I, 1957, 22). | ||
| + | |||
| + | 2. перех., діал. Шукати, намагатися знайти кого-, що-небудь. Зараз губернатор послав жандармів ськати Тимоху, а Івзі звелів тутечка дожидати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 292); Василеві того тілько й треба, — наївся, напився дома і пішов товариства ськати, у його своє товариство було (Панас Мирний, IV, 1955, 78). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ськати.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ськати1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ськати2.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| o6ARPvIu5Kk }} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 13:28, 13 листопада 2021
Ська́ти, -ка́ю, -єш, гл.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЬКАТИ, ськаю, ськаєш, недок.
1. перех. і неперех., кому, кого, розм. Шукати вошей у чиємусь волоссі. Він і приліг до сестриці на коліна, та як та йому ськала, а він і заснув (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); Мася почала ськати [батька] і думала собі, ськаючи: — Що це сталось таткові? чи не слабі вони? (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 10);
// у знач. ШУКАТИ. Шукати паразитів у шерсті тварин. Вже парубком узяли його до замку і перше приставили до панських собак — мить та блохи ськать (Данило Мордовець, I, 1958, 140).
Ськати в голові — шукати вошей у волоссі голови. — Сьогодні, як вернешся од церкви додому, жінка стане тобі ськати в голові... (Олекса Стороженко, I, 1957, 22).
2. перех., діал. Шукати, намагатися знайти кого-, що-небудь. Зараз губернатор послав жандармів ськати Тимоху, а Івзі звелів тутечка дожидати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 292); Василеві того тілько й треба, — наївся, напився дома і пішов товариства ськати, у його своє товариство було (Панас Мирний, IV, 1955, 78).
Ілюстрації
|
|
|
