Відмінності між версіями «Онагр»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|c8II9kahWS8}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 13:24, 27 листопада 2013
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Зміст
Сучасні словники
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
I ссавець із ряду непарнокопитних (підряд куланів); заселяє напівпустелі Зх. Азії; вис. у холці бл. 1 м; рідкісний. II вел. катапульта, яку у стародавніх Греції та Римі використовували для метання каміння, бочок із запалювальною сумішшю, ін. тягарів.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОНАГР, а, чол. Дикий осел. Уже онагри захрючали [захрюкали], Ворони, горобці кричали (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, — горе їм! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 108).
онагр; ч. (гр.)
підвид дикого осла кулана. Поширений в Афганістані, Ірані та на півдні Туркменії.
Ілюстрації
|
|
|
|
