Відмінності між версіями «Мерзено»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Мерзе́но, '''''нар. ''Гадко, мерзко, омерзительно. ''Як вість така прийшла до Турна, то так ме...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Мерзе́но, '''''нар. ''Гадко, мерзко, омерзительно. ''Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна. ''Котл. Ен. VI. 63.  
 
'''Мерзе́но, '''''нар. ''Гадко, мерзко, омерзительно. ''Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна. ''Котл. Ен. VI. 63.  
 
[[Категорія:Ме]]
 
[[Категорія:Ме]]
 +
 +
'''Мерзенно'''-те саме, що '''гидко'''
 +
 +
'''ГИДКО'''https://sum11.com.ua/ghydko/, розм.
 +
 +
1. Присл. до гидкий. Над урвищем стовпилося кілька чоловік. В променях місяця.. Сахно бачила, як гидко просвічували їхні тіла (Юрій Смолич, I, 1958, 99); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 51); Старий офіцер оді пхну в її, ще й налаяв дуже гидко (Нечуй-Левицький, 1. 1956, 102).
 +
 +
2. у знач. присудк. сл. [Денис:] Та й гірко ж і гидко на похмілля, всередині все аж труситься!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 431); — Думаєте, мені самій не гидко, що тут таке неподобство та грязюка? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 18).

Поточна версія на 20:48, 22 квітня 2024

Мерзе́но, нар. Гадко, мерзко, омерзительно. Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна. Котл. Ен. VI. 63.

Мерзенно-те саме, що гидко

ГИДКОhttps://sum11.com.ua/ghydko/, розм.

1. Присл. до гидкий. Над урвищем стовпилося кілька чоловік. В променях місяця.. Сахно бачила, як гидко просвічували їхні тіла (Юрій Смолич, I, 1958, 99); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 51); Старий офіцер оді пхну в її, ще й налаяв дуже гидко (Нечуй-Левицький, 1. 1956, 102).

2. у знач. присудк. сл. [Денис:] Та й гірко ж і гидко на похмілля, всередині все аж труситься!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 431); — Думаєте, мені самій не гидко, що тут таке неподобство та грязюка? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 18).