Мерзено

Мерзе́но, нар. Гадко, мерзко, омерзительно. Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна. Котл. Ен. VI. 63.

Мерзенно-те саме, що гидко

ГИДКОhttps://sum11.com.ua/ghydko/, розм.

1. Присл. до гидкий. Над урвищем стовпилося кілька чоловік. В променях місяця.. Сахно бачила, як гидко просвічували їхні тіла (Юрій Смолич, I, 1958, 99); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 51); Старий офіцер оді пхну в її, ще й налаяв дуже гидко (Нечуй-Левицький, 1. 1956, 102).

2. у знач. присудк. сл. [Денис:] Та й гірко ж і гидко на похмілля, всередині все аж труситься!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 431); — Думаєте, мені самій не гидко, що тут таке неподобство та грязюка? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 18).