Гукнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:31, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Гукнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Гукнути&oldid=13394