Ягниця

Ягниця, -ці, ж. 1) Овца молодая. Поглядає, як вовк на ягницю. Ном. № 8773. 2) Названіе маленькаго и слабаго вола. КС. 1898. VII. 47. Ум. Ягничка.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Цікаво знати

Сучасні словники

Ягниця Академічний тлумачний словник

ЯГНИЦЯ, і, жін. Те саме, що вівця; молода вівця. Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334); Мати годує Гриця, заганяє в кошару ягницю (Іван Багмут, Опов., 1959, 14); — Ватя при тих дамах безвинна ягниця... (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 180); * У порівняннях. Вийшла я за ворота, аж другий поліцейський веде попід руки Хаброню, а третій жене поперед себе Марту, й Хіврю, й Мотрю, неначе тих ягниць (Нечуй-Левицький, III, 1956, 259); Тиха [Настя], як ягниця, ніжна, як голубка (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 23).

Ягниця . Українсько-російський словник

ЯГНИЦЯ (молодая) овца; овечка

Ягниця . Орфографічний словник української мови

ягни́ця іменник жіночого роду, істота

Ягниця . Словозміна

Відмінок	Однина	Множина
Називний	ягни́ця	ягни́ці
Родовий	ягни́ці	ягни́ць
Давальний	ягни́ці	ягни́цям
Знахідний	ягни́цю	ягни́ці, ягни́ць
Орудний	ягни́цею	ягни́цями
Місцевий	на/у ягни́ці	на/у ягни́цях
Кличний	ягни́це	ягни́ці