Ягниця
Ягниця, -ці, ж. 1) Овца молодая. Поглядає, як вовк на ягницю. Ном. № 8773. 2) Названіе маленькаго и слабаго вола. КС. 1898. VII. 47. Ум. Ягничка.
Сучасні словники
Ягниця Академічний тлумачний словник
ЯГНИЦЯ, і, жін. Те саме, що вівця; молода вівця. Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334); Мати годує Гриця, заганяє в кошару ягницю (Іван Багмут, Опов., 1959, 14); — Ватя при тих дамах безвинна ягниця... (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 180); * У порівняннях. Вийшла я за ворота, аж другий поліцейський веде попід руки Хаброню, а третій жене поперед себе Марту, й Хіврю, й Мотрю, неначе тих ягниць (Нечуй-Левицький, III, 1956, 259); Тиха [Настя], як ягниця, ніжна, як голубка (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 23).
Ягниця . Українсько-російський словник
ЯГНИЦЯ (молодая) овца; овечка
Ягниця . Орфографічний словник української мови
ягни́ця іменник жіночого роду, істота
Ягниця . Словозміна
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | ягни́ця | ягни́ці |
Родовий | ягни́ці | ягни́ць |
Давальний | ягни́ці | ягни́цям |
Знахідний | ягни́цю | ягни́ці, ягни́ць |
Орудний | ягни́цею | ягни́цями |
Місцевий | на/у ягни́ці | на/у ягни́цях |
Кличний | ягни́це | ягни́ці |
Ілюстрації
Медіа
Див. також