Тирво
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ти́рво, -ва, с. = Тирло 3. Шух. I. 23.
Ти́рво - місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою; лігво, кубло звірів; місце, де птахи токують або збираються для відпочинку, на ніч; [безладдя Л]
Походження
- Запозичення з румунської мови.
- Рум. tîrlă «загін для овець» походить з південнослов’янських мов.
- Схв. тр́ло «загін, загорода, обора. Місце зимівлі худоби», болг.
- [Тр́ло] «літній загін для овець», пов’язані з псл. *tьr̥ti «терти», укр. те́рти;
- Помилковим є припущення Корша (Bull. de l’Acad. d. Sc. Pbourg 1907, 768) про тюркське походження цього слова (тат. ног. tyrlau̯);
- Р. ты́рло «місце стоянки худоби під час спеки і вночі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
- отерли́ти «влаштувати нічліг для худоби» (худо́бу)] Ж
- те́рло «пасовище»
- ти́рва «токування Г; місце, де глухарі токують Шух»
- ти́рво «токовище; місце, де птахи збираються для відпочинку, на ніч»
- тирлува́ти
