Тирво

Ти́рво, -ва, с. = Тирло 3. Шух. I. 23.

Ти́рво «місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою; лігво, кубло звірів; місце, де птахи токують або збираються для відпочинку, на ніч; [безладдя Л]»

• Запозичення з румунської мови.
• Рум. tîrlă «загін для овець» походить з південнослов’янських мов.
• Схв. тр́ло «загін, загорода, обора. Місце зимівлі худоби», болг.
• [Тр́ло] «літній загін для овець», пов’язані з псл. *tьr̥ti «терти», укр. те́рти;
• Помилковим є припущення Корша (Bull. de l’Acad. d. Sc. Pbourg 1907, 768) про тюркське походження цього слова (тат. ног. tyrlau̯);
• Р. ты́рло «місце стоянки худоби під час спеки і вночі»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

1. отерли́ти «влаштувати нічліг для худоби» (худо́бу)] Ж
2. те́рло «пасовище»
3. ти́рва «токування Г; місце, де глухарі токують Шух»
4. ти́рво «токовище; місце, де птахи збираються для відпочинку, на ніч»
5. тирлува́ти