Сидень

Си́день, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде!

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СИ́ДЕНЬ, дня, чол., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде! (Словник Грінченка).

♦ Сиднем сидіти:

а) сидіти довгий час, не встаючи. Гості самі сиднем сидять на лавках (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 273);

б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи. — Частіше до нас ходи, — чого тобі там сидіти сиднем? З нудьги згинеш! — казав Гордій Демидові (Борис Грінченко, II, 1963, 88); Настя сиднем сидить вдома (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 262); Сидні справляти — нічого не робити; нічим не займатися. Електрика за все нам одробляє. І ми, звичайно, сиднів не справляєм (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 229).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Си́день, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде!

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1) СИ́ДЕНЬ, сидня, муж. (прост.). Тот, кто сидит, не любит или не может ходить, проявлять деятельность. «Долго ль буду я сиднем дома жить?» А.Кольцов. Что ты за сидень такой!

❖ Сиднем сидеть (разг.)

1. не быть в состоянии двигаться, ходить. «Он (Илья Муромец) сиднем (вариант: в сиднях) сидел тридцать лет и три года.» Былина.
2. быть домоседом, никуда не выходить, нигде не появляться. «В будни сиднем сидел да писал.» Некрасов.

2) СИ́ДЕНЬ

1. влад. придается ко слову: вечера: Он в сидень-вечера пришел, не рано, запоздно, поздновато, вполвечера. Сидма или сидмя сидеть, пристально, не сходя с места, или прилежно и усидчиво работать. Сидины жен., мн., вологод., ·свадебн. обряд: первые сидины, вашная чарка, глядины, смотрины, первое знакомство жениха с невестой; вторые сидины, обрученье, сговор, благословенье, образованье, помолвка. Быть на вишной чарке или на первых сидинах. Сиделый, высидевший где известное время. Это сиделый чижик у вас, или с воли? перезимовавший в клетке. Сиделая рыба, долго сидевшая в садке. Сиделец муж. -лица жен. лавочник, торгующий в лавке от хозяина, по доверенности купца. Си делец на жалованье и сиделец на отчете; последний получает долю прибылей. Он зазывает, как сиделец.
2. Сиделец при больном, хожалый, дядька или прислужник.
3. ·стар. один из осажденных в городе, крепости. И невельские сидельцы город сдали, гарнизон.
4. дон. казак, отбывший станичную местную повинность, сиденку. Садельщик ·стар. сиделец лавочный. Жил-де я в Нижнем, в сидельщиках, в лавках. Сиделец ·стар. заседатель, член, подписывавший запись, акт. Сиделка жен. на чем сидят, скамейка или лавка, подставка замест стула, ниж.-сем. деревяная ступа, куда сажают младенца, стульчик.
5. Повозка особого рода, линейка, для больных или раненых, в военное время. Сиделки военноподвижного госпиталя.
6. Хожалка, женщина при больных, для ухода, присмотра.
7. Кормленка, выкормленная дома, иногда на бойне, на рыбной ватаге, лисица. У сиделки или сиделой лисы шерсть, супротив дикой лисы, пушна не будет.
8. Рыбачья сторожка и ловушка, см. ниже сежа. Седка курск. чарочная, распивочная в кабаке, стойка. Снять седку, кабак. Сестка жен., пск. насесть, нашесть, седало. Сидельник муж. - ница жен. то же, прислуга больного. Сидельцев сиделкин, им лично принадлежщ. Сидельческая должность. Сидельничать, жить в сидельцах. Сидейка, сиделка, хожалая, хожалка при больном.
9. Дилижанс или повозка, которая ходить в урочный час и по известному пути, забирая путников. Сидейки хаживали из Москвы в Сергиевскую

3) СИ́ДЕНЬ, -дня, муж. (разг.). Человек, к-рый ведёт малоподвижную, сидячую жизнь. Сиднем сидеть (сидеть не вставая или находиться где-н., никуда не выходя, не выезжая).

4) СИ́ДЕНЬ, дня, м.

Тот, который сидит на одном месте; бездеятельный человек.

• Сидни же у вас в деревне сидят. // Тургенев. Записки охотника //
• СИДЕНЬ СИДНЕМ.
• И этак проводил время... молодой тридцатидвухлетний человек, сидень сиднем, в халате и без галстука. Ему не гулялось, не ходилось. // Гоголь. Мертвые души //

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Гіподинамі́я (від hypo — під, dynamis — сила) — порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення), яке сталося через обмеження рухової активності, зниження сили скорочення м'язів. Є синдромом деяких хвороб. Часто виникає саме через розвиток хвороби, яка призводить до гіподинамії. Поширеність гіподинамії зростає у зв'язку зі збільшенням обсягів офісної роботи та зменшенням рухової активності.

Вона є наслідком звільнення людини від фізичної праці. Іноді називається «хворобою цивілізації». Особливо впливає на серцево-судинну систему: слабшає сила скорочень серця, зменшується працездатність, знижується тонус судин. Негативний вплив виявляється і на обмін речовин та енергії, зменшується кровопостачання тканин. У результаті неповноцінного розщеплювання жирів кров повільно тече по судинах і постачання живильними речовинами, киснем зменшується. Наслідком гіподинамії можуть стати ожиріння і атеросклероз.

Основною профілактикою є рух, фізичні вправи та навантаження, здоровий спосіб життя, оскільки куріння та інші шкідливі звички завжди тільки погіршують стан.