Обіхідка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обіхідка, -ки, ж. 1) Обиходъ, текущій расходъ. Та є трохи, що треба на обіхідку. Зміев. у. 2) Хата безъ огорожи.

Сучасні словники

ОБІХІ́ДКА, и, жін., розм., рідко.

1. Повсякденні витрати. [Петро:] Я поніс Порохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр, то вже було б і на обіхідку, і на подимне (Карпенко-Карий, II, 1960, 29). ♦ Брехати (верзти) на всю (свою) обихідку — говорити неправду. — Верзи, верзи на свою обіхідку! Може, на душі полегшає, — сказав Оникій (Нечуй-Левицький, IV, 1950, 222).

2. Постійне користування; вжиток. Сааді — дорогий персам поет для їхньої щоденної обіхідки, він чудово висловлює щиро перський дух (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 239).

Ілюстрації

Обіхідка.jpg Обіхідка 2.jpg Обіхідка 3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання