Зимки
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Зміст
Сучасні словники
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | - | Зимки |
Родовий | - | Зимок |
Давальний | - | Зимкам |
Знахідний | - | Зимки |
Орудний | - | Зимкам |
Місцевий | - | на/у зимках |
Кличний | - | зимки |