Зимки
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Зміст
Сучасні словники
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | - | Зимки |
| Родовий | - | Зимок |
| Давальний | - | Зимкам |
| Знахідний | - | Зимки |
| Орудний | - | Зимкам |
| Місцевий | - | на/у зимках |
| Кличний | - | зимки |
Ілюстрації
|
|
|
