Дьор
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьору дати. Удрать. Кв.
Зміст
Орфографічний словник
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | дьор | дьори |
Родовий | дьору | дьорів |
Давальний | дьорові | дьорам |
Знахідний | дьор | дьори |
Орудний | дьором | дьорами |
Місцевий | на/у дьорі | на/у дьорах |
Кличний | дьоре | дьори |
дьор - іменник, чоловічий рід, неістота