Дьор
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьору дати. Удрать. Кв.
Зміст
Орфографічний словник
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | дьор | дьори |
| Родовий | дьору | дьорів |
| Давальний | дьорові | дьорам |
| Знахідний | дьор | дьори |
| Орудний | дьором | дьорами |
| Місцевий | на/у дьорі | на/у дьорах |
| Кличний | дьоре | дьори |
дьор - іменник, чоловічий рід, неістота
Ілюстрації
|
|
|
