Цифра
Цифра, -ри, ж. 1) Цифра. 2) мн. Особаго рода вензеля на брюкахъ или верхней одеждѣ изъ нашитыхъ снурковъ. Гол. Од. 79.
Сучасні словники
- ду́та ци́фра. Навмисне перебільшені кількісні показники, які не відповідають дійсності. Керівництво просто намагається позбутися того баласту в середовищі, який утворився внаслідок гонитви за дутою цифрою (З газети); Фахівці дутих цифр — по-місцевому “надуванчики” (З журналу).
- спра́вна ци́фра. Фіктивні позитивні показники в яких-небудь документах, паперах і т. ін. Окозамилювач, рвач дбав про одне: будь-якою ціною виконати план, добитися справної цифри (З газети); Незавидні керівники на місцях тільки й дбали про те, щоб у них завжди цифра була справна перед вищим начальством (В. Кучер); — Переховувала Гутиху, але не признається.— У нас признається...— Тодось засміявся — ніби пилкою по залізу.— А не захочемо возитися — цифра буде справна, хто перевірятиме: Гутиха чи не Гутиха (В. Дрозд).
- ци́фра кругле́нька (кру́гла). Досить велика кількість чого-небудь або значна сума. — Проблема складна,— мовив він задумливо. Лишається понад дев’яносто тисяч кубометрів. Цифра кругленька, це п’ятнадцять-двадцять тисяч на місяць (Г. Коцюба); Інші .. тиждень тому дзвонили-надзвонювали, нажимали й натискували, вимагаючи круглої цифри (А. Дімаров).
Цифра, и, жін. 1. Знак, що позначає число. Цифри та латинські літери прудко чергувалися і або роздималися в іще ширші формули, або.. значно скорочувалися (Агатангел Кримський, II, 1972, 204); П'ять цифр І кілька букв: то номер телефону І прізвище таке болюче рідне... (Максим Рильський, II, 1960, 324); Куля влучила в крайнє коло мішені, позначене цифрою—1 (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 35); // Кілька знаків, що позначають одне (складне) число. Не знаю, через що, але остатня цифра (200) здалась декому несподіваною (Леся Українка, V, 1956, 250). ▲ Римські цифри див. римський. 2. розм. Число, кількість чого-небудь. О зміні годин і о їх порядку не мав [Тимофій] найменшого поняття, тому ляпнув мені першу-ліпшу цифру, котра прийшла йому на розум, не піклуючися о наслідках (Гнат Хоткевич, II, 1966, 387); — Коли взяти основу, на якій будуються взаємини держав, — матеріальну заінтересованість, а конкретніш — суму капіталовкладень у нашій вугільній, сталеварній промисловості, — цифри аніяк не промовляють на користь Німеччини (Андрій Головко, II, 1957, 485); // Показник чого-небудь, виражений у числах. Факти і цифри нашого зростання, ..трудове і політичне піднесення, викликане підготовкою до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, є переконливим виявом високої ідейності радянських людей (Комуніст України, 12, 1968, 4); — Давайте полічимо.. Скільки дасть вам десятина зерна? — Це коли як. В один рік дасть більше, а в інший і зерна може не повернути, — зітхнув Данило Білоус. — Я середню цифру беру (Михайло Стельмах, I, 1962, 370); // Сума, певна кількість грошей. Можуть заплатити Вам [за віньєтку] 15—20 руб. (звичайно, 20). Хоч це дуже мізерна цифра й мені соромно писати Вам про всю історію, а все ж я звернувся до Вас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 447); Я тобі 13-го пришлю.. цифри, скільки іменно йде на нас грошей у місяць, бо тоді я зведу докупи всі свої розрахунки (Леся Українка, V, 1956, 130); Поволі обводить поглядом [Салоган] переселенців і мало не на кожному обличчі бачить не тільки риси, але й цифру останнього боргу (Михайло Стельмах, I, 1962, 23). ♦ Астрономічні цифри див. астрономічний; Контрольні цифри — кількісні показники, що встановлюються на певний строк завдання при плануванні народного господарства. Контрольні цифри розвитку народного господарства на наступне семиріччя наочно показують, що семирічний план являє собою нове яскраве втілення ленінської генеральної лінії партії на переважний розвиток важкої індустрії (Комуніст України, 1, 1959, 2); Кругла (кругленька) цифра: а) цифра, вирахувана приблизно, з відкиданням дрібних одиниць лічби; б) велика, значна кількість, сума. — Проблема складна, — мовив він задумливо. Лишається [укласти бетону] понад дев'яносто тисяч кубометрів. Цифра кругленька, це п'ятнадцять-двадцять тисяч на місяць (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 421); Цифра справна див. справний.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
- Історія виникнення чисел.
- Вчені вважають, що історія виникнення чисел зародилася ще в доісторичні часи, коли людина навчилася рахувати предмети. Але знаки для позначення чисел з'явилися значно пізніше: їх винайшли шумери – народ, який жив у 3000-2000 рр.. до н. з. в Месопотамії (нині в Іраку).
- Історія свідчить, що на табличках з глини вони видавлювали клиноподібні рисочки, а потім винайшли знаки. Деякі клинописні знаки позначали числа 1, 10, 100, тобто були цифрами, інші числа записувалися за допомогою з'єднання цих знаків. Користування цифрами полегшувало рахунок: рахували дні тижня, голови худоби, розміри земельних ділянок, обсяги врожаю.
- Історія свідчить про прообрази сучасних арабських цифр з'явилися в Індії пізніше V ст. Але індійські цифри в X-XIII ст. потрапили до Європи завдяки арабам, звідси і виникла назва – «арабські».
- [ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%B8 Цифри], матеріал з Вікіпедії
- [ http://tutcikavo.co.ua/horoskopy/mahichni-daty-mahichni-chysla/ Магічні дати, магічні числа],
- [ http://missis.webfermerstvo.org.ua/ce-korysno-znaty/chysla-v-nashomu-zhytti-cikavo-pro-vse.php Числа в нашому житті]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
