Будівля

І. Будівля, -лі, ж. Строеніе, постройка, зданіе. Шкода йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля. К. Іов. 18.

ІІ. Будівля, -ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть так вище хотів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.

Тлумачення слова

БУДІВЛЯ, -і, жін.

1. Архітектурна споруда; будова. На долині видно якусь темну будівлю з колодок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); Сімферополь вражає подорожнього своїми старовинними будівлями (Остап Вишня, I, 1956, 159).

2. тільки одн., рідко. Дія за значенням будувати Він раявся з Мотрею.., що його робить: чи розпочати будівлю, чи оселитися тут (Панас Мирний, IV, 1955, 207).

Ілюстрації

Див. також

• Будувати
• Побудова
• Споруджувати
• Творити

Джерела та література

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 248.