Блоха

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література

Словник Грінченка

Блоха, -хи, ж. 1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3) — консисторська. Консисторскій чиновникъ. Св. Л. 134.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЛОХА, и, жін.

1. Безкрила маленька комаха — паразит тварин і людей. Бігають маленькі собачки та вичісують бліх (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 412); Спали в СІНЯХ на долівці, встеленій луговою травою і полином (щоб не кусалися блохи) (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).

2. Маленький жучок з коротким яйцевидним тілом — шкідник сільськогосподарських рослин. Конопляна блоха зимує в дорослій стадії у верхньому шарі ґрунту або в залишених на коноплищах рештках конопель (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 79).

Фразеологічний словник української мови

ганя́ти бліх (соба́к), зневажл. Не працювати, нічого не робити; байдикувати. Проситься силонька наверх, смереки хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати, а тут лежи, бліх ганяй (Г. Хоткевич); — Як? — приглушено перепитала ледь побілілими губами.— Геть чисто нагнав з роботи? — Та кажу ж тобі, що від п’ятнадцятого можу вже собак ганяти (Ірина Вільде).

годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Яновський); Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу казенні блощиці годувати (М. Стельмах).