Випадок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:40, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́падок, -дку, м. Случай. Пішло на випадок. Пошло на бѣду. Ном. № 1768. Ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. Рк. Левиц. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Ном. № 3681. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. Ном. № 13477. Ви́падком. Случайно.
