Випадок

Ви́падок, -дку, м. Случай. Пішло на випадок. Пошло на бѣду. Ном. № 1768. Ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. Рк. Левиц. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Ном. № 3681. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. Ном. № 13477. Ви́падком. Случайно.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Те, що сталося, трапилося (звичайно несподівано). Сей маленький випадок зробив дуже багато: в перший раз почула Маруся, де вона є і що з нею тут [серед опришків] може статися (Гнат Хоткевич, II, 1966, 164); Вартовий міліціонер повідомив його [начальника міліції], що ніяких випадків уночі не трапилось (Іван Микитенко, II, 1957, 44); — Його зараз же спіймали і наган при ньому знайшли. На моє щастя — не скористувався він ним. Вилами бив. Щоб менше шуму. І після цього випадку часто згадую я Сазона (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 169); // Наявність того чи іншого явища, факту. Є ще випадок закономірного вживання архаїзмів — це іронія, сарказм (Максим Рильський, III, 1956, 75). 2. Обставини, стан речей, ситуація. Чернишеві хотілося підбадьорити хлопця, але він не знав, як це робиться в таких випадках (Олесь Гончар, I, 1954, 32); Віра чомусь таку помаду вважала особливо красивою і берегла для винятково урочистих випадків (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 128); // Раптовий зручний момент, непередбачені сприятливі обставини для виконання чого-небудь. Віктор увесь день шукав випадку, щоб наодинці поговорити з Шепель (Олесь Донченко, V, 1957, 47).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. Ном. № 1768. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. Рк. Левиц. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Ном. № 3681. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. Ном. № 13477.ви́падком. Случайно.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

На ви́падок чого — передбачаючи певні обставини. Це були гамазеї, де переховувався недоторканний запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха (Донч., III, 1956, 9). 3. Те саме, що випадко́вість 2. А що мені не розбито голову прикладом, не розпорото живіт штиком, не прострелено груди кулею так, як іншим, то се ж тільки випадок (Л. Укр., III, 1952, 678); Чи то просто випадок, чи судилось так, Тут мені зустрівся запальний юнак (Забашта, Квіт.., 1960, 82). На (про) вся́кий ви́падок — передбачаючи якусь випадковість. — А заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок (Коцюб., І, 1955, 42); Військовий пояс, польову баклагу На всякий випадок десь віднайшла (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 138).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• здар — випадок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
• полученіє — випадок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
• варунок — випадок … Лемківський Словничок
• трафунок — випадок … Лемківський Словничок
• припадок — випадок, нагода, потреба … Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Ілюстрації

Медіа

Матеріал з Вікіпедії

Випадок — логічна хиба, що полягає у застосуванні загального правила до конкретного випадку, «випадкові» обставини якого роблять його винятком із цього правила. Часами загальне правило формулюється без вказання умов його застосування, або тому що точні умови що обмежують його застосовуваність невідомі, або тому що винятки з правила є достатньо рідкісними. Якщо таке загальне правило застосовується до випадку що його обставини перетворюють на виняток із цього правила, то кажуть що аргумент є хибою випадку. Часто хибу випадку роблять моралісти що намагаються механічно застосувати загальні правила у специфічних та складних випадках.