П’яніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:36, 20 березня 2013; Matasar.ei (обговорення • внесок)
П’яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п’яніє: дві чарки випив, то вже й п’яний. Харьк.
П’яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п’яніє: дві чарки випив, то вже й п’яний. Харьк.