П’яніти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

П’яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п’яніє: дві чарки випив, то вже й п’яний. Харьк.