Яса
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:42, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Яса, -си, ж. 1) Огласка, шумъ. Ой, Хмелю, каже, Хмелику! вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. ЗОЮР. І. 168. 2) Салютъ, привѣтствіе пальбой. Із дванадцяти штук гармат грімали, ясу воздавали. АД. І. 217. Гостям лицарську ясу воздаємо стріляємо. Морд. Пл. 86.
