Шмаття
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:59, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шмаття, -тя, соб. 1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття. К. Іов. 36. 2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Рудч. Ск. II. 113. Прали дівки шматя. Гн. І. 38. Ум. Шматтячко.