Шмаття

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шмаття, -тя, соб. 1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття. К. Іов. 36. 2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Рудч. Ск. II. 113. Прали дівки шматя. Гн. І. 38. Ум. Шматтячко.


Сучасні словники

1. Шматки чого-небудь. Невеликий, пане-браття, Жрець я Гелікона, Бо тримаю тільки шмаття З кобзи Аполлона


2. розм. Білизна. Якийсь дід в одному шматті, розхристаний, без шапки, почав лаяти й клясти панів

Ілюстрації

000 par7120614.jpg Yobnuta-podruga-yop 34535449 orig .jpeg P1110248.JPG

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний Словник Української Мови

Зовнішні посилання