Хрякати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:45, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Китриба як хрякнув, увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.