Утіха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:37, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Утіхи на годину, а біди до смерти. Ном. № 8787. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Мир. ХРВ. 90. Ум. Утішка, утіхонька. Шейк. Утішенька. Чуб. V. 131. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Мил. 70. Тобі, бач, усе смішки та втішки. МВ. (О. 1862. І. 72).
