Устиджати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:31, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.