Устиджати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.