Угледіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:37, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Угледіти, -джу, -диш, гл. 1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Рудч. Ск. І. 60. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. М. Пр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24. 2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, хтось обтрусив уночі.
