Угледіти

Угледіти (ВГЛЕДІТИ) і рідше УГЛЯДІТИ (ВГЛЯДІТИ), -джу, -диш, гл. 1) Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. М. Пр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24. 2) Як не гледів, а не вгледів груш у садку, хтось обтрусив уночі. 3) Сприйняти зором; побачити, помітити. Прохор нічого не міг угледіти, крім дощу, який періщив по вікнах, застилаючи їх суцільними патьоками (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); 4) Роздивитися кого-, що-небудь.Здалось йому, ніби він Мар'янку своїми очима до себе тягне, ніби тільки тепер добре її вгледів, бо справді була вона така, як у пісні співалось (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 291); 5) Пізнати, примітити кого-, що-небудь. Сподіваюся, що й мама і Ви мені вибачите моє самоуправство, але ж я, вгледівши Ваш почерк та намацавши фотографію, не в силі була згодитись чекати два тижні до маминого приїзду (Леся Українка, V, 1956, 74); 6) Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного. Я ізнов тебе [Україно] вгледжу в народів привольному колі, Де завжди набиралась могуття і слави й снаги (Андрій Малишко, II, 1956, 10); 7)Уявити кого-, що-небудь. І ось раптом Воронцов своєю спокійною дебелою рукою немовби підняв трохи той запаморочливий серпанок, і Хома на мить угледів за ним, у далекій глибині післявоєнності, охоплений тривогами світ (Олесь Гончар, III, 1959, 429). 8)Спостерігаючи кого-, що-небудь, зрозуміти, усвідомити щось, прийти до певного висновку. Бистре око її не помилилося, вгляділо зразу, що Катрі треба, і вона, як стріла, полинула до пенька, на котрому сидів Пилипко (Панас Мирний, IV, 1955, 306); 9)Виявити, убачити щось у кому-, чому-небудь. Цензор цілком резонно виправдовувався тим, що, мовляв, усі ці «чудеса в решеті» написані так, що в них дуже трудно углядіти випади проти влади (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 294); 10)не. Пропустити повз увагу. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому у на бузку; Жалкувала сизокрила, що вона Не зчулася, як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок, І черешні, і вишеньки, і бузок (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 52); 11) за ким — чим. Доглянути за ким-, чим-небудь, потурбуватися про когось, щось. — Призначили мене головою троянівської артілі. — Олена сплеснула руками, очі зайнялися тривогою: — Може б, ти відмовився, доки не пізно? В тебе одна пара очей. За всім не вгледиш (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 24). 12)Уберегти кого-, що-небудь. Як не гледів [глядів], а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив (Словник Грінченка).