Турити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:18, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп’ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.