Турити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп’ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.