Тукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:15, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.