Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.
