Бурлацтво
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:00, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бурлацтво, -ва, с. 1) Соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак. Стор. МПр. 75. 2) = Бурлакування. Чуб. V. 524. Рудч. Чп. 220. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві. Рудч. Чп. 219.